розкрій

розкрій
-кро́ю, ч.
1) Дія за знач. розкроїти, розкроювати.
2) крав. Те, що розкроєне; розкроєний і підготовлений для пошиття матеріал.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "розкрій" в других словарях:

  • розкрій — 1 іменник чоловічого роду дія від: розкроювати розкрій 2 іменник чоловічого роду розкроєний матеріал …   Орфографічний словник української мови

  • розкрійний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • розкрійник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • розкрійниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • розкріпачений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • розкріпачення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • розкріпачити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розкріпачитися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розкріпачування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • розкріпачувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розкріпачуватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»