- розкрій
- -кро́ю, ч.1) Дія за знач. розкроїти, розкроювати.2) крав. Те, що розкроєне; розкроєний і підготовлений для пошиття матеріал.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розкрій
Смотреть что такое "розкрій" в других словарях:
розкрій — 1 іменник чоловічого роду дія від: розкроювати розкрій 2 іменник чоловічого роду розкроєний матеріал … Орфографічний словник української мови
розкрійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
розкрійник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
розкрійниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
розкріпачений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розкріпачення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розкріпачити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкріпачитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкріпачування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розкріпачувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розкріпачуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
